опецькувато
ОПЕ́ЦЬКУВАТО, присл., розм. Незграбно, важко.
Землевпорядник Дар’їн опецькувато перекочувався з одного кутка табору на другий (Ле, Міжгір’я, 1953, 237).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опецькувато — опе́цькувато прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- опецькувато — присл., розм. Незграбно, важко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опецькувато — ОПЕ́ЦЬКУВАТО, присл., розм. Незграбно, важко. Землевпорядник Дар'їн опецькувато перекочувався з одного кутка табору на другий (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах