1. Словник української мови в 11 томах

опецькуватий

ОПЕ́ЦЬКУВАТИЙ, а, е, розм.

1. Невисокий, але товстий, незграбний на вигляд.

То був низенький, опецькуватий хлопець з круглим, як паляниця.., лицем (Вас., І, 1959, 149);

Проти тендітної і стрункої, як береза, Ярини її сестра .. видавалася і опецькуватою, і неоковирною, як сніп гречаної соломи (Панч, Гомон. Україна, 1954, 6);

// Невеликий, але добре вгодований.

Теляток вигонить [Зоя] капловухих, миршавих, замохнатілих.., а пригонить — такі опецькуваті всі, ситі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 206);

*Образно. На станційку влетів чорний задимлений паровоз, тягнучи за собою вервечку опецькуватих цистерн (Загреб., Європа 45, 1959, 257);

Ступили в ліс нарешті. Опецькуваті ялинки в зелених кожушках пішли їм назустріч, залоскотало хвоєю (Гуц., З горіха.., 1967, 157).

2. Короткий, але товстий (про частини тіла).

Морем плив тюлень. Чорна опецькувата голова бовваніла між хвилями (Трубл., І, 1955, 141);

Він поспішав свої опецькуваті й ковбасуваті руки просунути в вильоти (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 25).

3. перен., рідко. Недоладний, невмілий.

Кузь почервонів, а Бабенко пирснув у кулак, потім підморгнув Прокопові. Мовляв, не слід заважати. Нехай посмішить своїми опецькуватими дотепами (Руд., Остання шабля, 1959, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опецькуватий — опе́цькуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. опецькуватий — див. ПРИСАДКУВАТИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. опецькуватий — див. гладкий; низький Словник синонімів Вусика
  4. опецькуватий — -а, -е, розм. 1》 Невисокий, але товстий, незграбний на вигляд. || Невеликий, але добре вгодований. 2》 Короткий, але товстий (про частини тіла). 3》 перен., рідко. Недоладний, невмілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. опецькуватий — ОПЕ́ЦЬКУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Товстий і невисокий, незграбний на вигляд. То був низенький, опецькуватий хлопець з круглим, як паляниця.., лицем (С. Васильченко); Проти тендітної і стрункої, як береза, Ярини її сестра .. Словник української мови у 20 томах
  6. опецькуватий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. опецькуватий — Опецькуватий, -а, -е = оклецькуватий. Опецькуваті хлопчики. Левиц. І. 348. Словник української мови Грінченка