опецькуватий

Значення в інших словниках

1. опецькуватий — опе́цькуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. опецькуватий — див. гладкий; низький Словник синонімів Вусика
3. опецькуватий — -а, -е, розм. 1》 Невисокий, але товстий, незграбний на вигляд. || Невеликий, але добре вгодований. 2》 Короткий, але товстий (про частини тіла). 3》 перен., рідко. Недоладний, невмілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. опецькуватий — ОПЕ́ЦЬКУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Товстий і невисокий, незграбний на вигляд. То був низенький, опецькуватий хлопець з круглим, як паляниця.., лицем (С. Васильченко); Проти тендітної і стрункої, як береза, Ярини її сестра .. Словник української мови у 20 томах
5. опецькуватий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
6. опецькуватий — ОПЕ́ЦЬКУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Невисокий, але товстий, незграбний на вигляд. То був низенький, опецькуватий хлопець з круглим, як паляниця.., лицем (Вас., І, 1959, 149); Проти тендітної і стрункої, як береза, Ярини її сестра .. Словник української мови в 11 томах
7. опецькуватий — Опецькуватий, -а, -е = оклецькуватий. Опецькуваті хлопчики. Левиц. І. 348. Словник української мови Грінченка