опецьок
(дитя) оклецьок, бецман, (дорослий) кардупель, куцак; ЖМ. ДИТИНА.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опецьок — опе́цьок іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- опецьок — див. дитина; низький Словник синонімів Вусика
- опецьок — -цька, ч., розм. 1》 Товста, незграбна дитина. || Зовсім мала дитина; дитя. 2》 Невисока на зріст товста, незграбна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опецьок — ОПЕ́ЦЬОК, цька, ч., розм. 1. Товста, незграбна дитина. – Справді, опецьок... нігде правди діти, поганенька дитина... (Леся Українка); // Зовсім мала дитина. Словник української мови у 20 томах
- опецьок — ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Словник синонімів української мови
- опецьок — ОПЕ́ЦЬОК, цька, ч., розм. 1. Товста, незграбна дитина. — Справді, опецьок… нігде правди діти, поганенька дитина… (Л. Укр., III, 1952, 747); // Зовсім мала дитина; дитя. Словник української мови в 11 томах
- опецьок — Опе́цьок, -цька м. = оклецьок 2. Словник української мови Грінченка