1. Словник української мови у 20 томах

описка

ОПИ́СКА, и, ж.

Помилка в написаному тексті (перев. через неуважність).

Кожна описка Толстого – це вже деталь творчого життя одного з російських геніїв (О. Кундзич).

О́ПИСКА, и, ж.

Бура від окисів заліза глина, яку ремісники-гончарі використовують як фарбу.

Місцеві майстри користувалися невеликим числом фарб: білою (побілка), жовтою (вохра), цеглястою (червінь) та коричневою (описка) (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. описка — о́писка іменник жіночого роду бура опи́ска іменник жіночого роду помилка Орфографічний словник української мови
  2. описка — I оп`иска-и, ж. Помилка в написаному тексті (перев. через неуважність). II `описка-и, ж., спец. Бура від оксиду феруму глина, яку ремісники-гончарі використовували як фарбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. описка — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. Словник синонімів української мови
  4. описка — О́ПИСКА, и, ж., спец. Бура від окисів заліза глина, яку ремісники-гончарі використовували як фарбу. Місцеві майстри користувалися невеликим числом фарб: білою (побілка), жовтою (вохра), цеглястою (червінь) та коричневою (описка) (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
  5. описка — Описка, -ки ж. У горшечниковь: красильное вещество — болотная бобовая желѣзная руда. Вас. 182. Словник української мови Грінченка