описка
I оп`иска-и, ж.
Помилка в написаному тексті (перев. через неуважність).
II `описка-и, ж., спец.
Бура від оксиду феруму глина, яку ремісники-гончарі використовували як фарбу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- описка — о́писка іменник жіночого роду бура опи́ска іменник жіночого роду помилка Орфографічний словник української мови
- описка — ОПИ́СКА, и, ж. Помилка в написаному тексті (перев. через неуважність). Кожна описка Толстого – це вже деталь творчого життя одного з російських геніїв (О. Кундзич). О́ПИСКА, и... Словник української мови у 20 томах
- описка — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. Словник синонімів української мови
- описка — О́ПИСКА, и, ж., спец. Бура від окисів заліза глина, яку ремісники-гончарі використовували як фарбу. Місцеві майстри користувалися невеликим числом фарб: білою (побілка), жовтою (вохра), цеглястою (червінь) та коричневою (описка) (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
- описка — Описка, -ки ж. У горшечниковь: красильное вещество — болотная бобовая желѣзная руда. Вас. 182. Словник української мови Грінченка