1. Словник української мови у 20 томах

опричина

ОПРИ́ЧИНА, и, ж., іст.

Те саме, що опри́чнина.

До опричини ввійшли кращі області, що розташовані були в центрі держави або мали велике торгове значення (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опричина — опри́чина іменник жіночого роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. опричина — -и, ж., іст. Те саме, що опричнина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опричина — ОПРИ́ЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що опри́чнина. До опричини ввійшли кращі області, що розташовані були в центрі держави або мали велике торгове значення (Іст. Словник української мови в 11 томах