опричина

опри́чина

іменник жіночого роду

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опричина — -и, ж., іст. Те саме, що опричнина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опричина — ОПРИ́ЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що опри́чнина. До опричини ввійшли кращі області, що розташовані були в центрі держави або мали велике торгове значення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. опричина — ОПРИ́ЧИНА, и, ж., іст. Те саме, що опри́чнина. До опричини ввійшли кращі області, що розташовані були в центрі держави або мали велике торгове значення (Іст. Словник української мови в 11 томах