1. Словник української мови у 20 томах

оп'яніння

ОП'ЯНІ́ННЯ, я, с.

Стан за знач. оп'яні́ти.

Він пережив бурхливе оп'яніння від ефіру і впав у .. безмежну темінь забуття (Ю. Смолич);

По тілу поступово почало розливатися приємне тепло, шлунок .. заспокоївся, виповнився, Михайло відчув навіть оп'яніння, те саме, яке часто охоплює голодну людину після їжі (Ю. Збанацький);

Аж згодом, .. коли відчув [Олексич] на обличчі чийсь теплий, уривчастий від хвилювання подих, а потім – гарячий і до оп'яніння солодкий цілунок на устах, – тоді тільки прокинувся (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оп'яніння — оп'яні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оп'яніння — -я, с. Стан за знач. оп'яніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оп'яніння — ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Словник синонімів української мови