орган

О́РГАН, ч.

1. род. а. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька функцій.

– На цей час прикуси язика зубами або й одкуси .. – А як же то я животітиму на світі без цього дурного органа? – жартував Кованько (І. Нечуй-Левицький);

Органи дихання;

Органи травлення;

Надземні органи рослини.

2. род. у. Знаряддя, засіб.

Наука – орган пізнання.

3. род. у. Установа, що виконує певні функції в галузі державного управління, контролю, нагляду і т. ін.

Забороняється без згоди усиновителів, а в разі їх смерті без згоди органів опіки і піклування повідомляти будь-яку інформацію про усиновлення (з газ.);

З нормами звичаєвого права мусили рахуватися й адміністративно-державні органи (з наук.-попул. літ.);

Адміністративні органи;

Органи народного контролю;

Слідчі органи;

// тільки мн., розм. Установи міністерства внутрішніх справ, державної безпеки.

– Він не ворог. – А хто ж? – дозволив собі усміхнутися Безпалий. – Не станете ж ви мене переконувати, що наші органи беруть невинних людей! (А. Дімаров);

– Що ви йому [начальнику] показали?.. – Службове посвідчення. Річ у тому, що я не просто працівник органів, а відповідаю за безпеку залізниці (П. Загребельний).

4. род. у. Періодичне видання (журнал, газета, бюлетень і т. ін.) якої-небудь партії, установи, організації, яке відбиває їх погляди і діяльність.

Будь-яка вагома організація має свій друкований орган – звичайно, якщо спроможна оплатити його (з газ.);

Пригадалось Ясочці, скільки часу загаяно марно, скільки довелось зазнати зневаги, .. тиняючись з віршами по редакціях всяких органів (С. Васильченко);

З улюбленого часопису сентиментальних панночок “Друг” став бойовим органом демократичної молоді (П. Колесник).

5. род. а, техн. Складова частина, деталь різних механізмів, пристроїв і т. ін., що виконує певну функцію.

Добре було б, якби промисловість випускала один культиватор з набором різних робочих органів, а не багато різних культиваторів (з наук. літ.).

(1) Друко́ваний о́рган – друковане видання, що належить якійсь партії, установі і висвітлює їх погляди та діяльність.

Зараз не маю жодної вільної хвилинки та й не знаю, до якого друкованого органу краще адресуватись (М. Сиротюк);

Матеріали про “мавполюдину” з'явилися у досить солідному друкованому органі – міланській газеті “Корр'єре делла сера” (з наук.-попул. літ.);

(2) Ко́ртіїв о́рган, анат. – периферична частина звукосприймального апарату в ссавців і людини.

Від них [слухових кісточок] звукові коливання передаються в рідину внутрішнього вуха, завдяки чому збуджуються чутливі клітинки кортієвого органу (з навч. літ.);

(3) О́ргани ню́ху – органи чуття у людини і тварин, що служать для сприйняття і розрізнення запахів.

Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (з наук. літ.);

(4) Слі́дчі о́ргани; О́ргани слі́дства – органи, які ведуть попереднє розслідування обставин, пов'язаних із злочином.

Справу про напад біля мосту ми передамо слідчим органам (А. Шиян);

По відзнаках на їхніх [офіцерів] погонах Сидорчук розгадав, що це представники військових слідчих органів (Ю. Бедзик);

Радянська криміналістика .. озброює органи слідства, прокуратуру і суд науковими методами і засобами збирання, фіксації і дослідження різних доказів, забезпечуючи встановлення істини (з наук.-попул. літ.).

△ (5) Вегетати́вні о́ргани росли́н – органи, що не мають відношення до статевого розмноження (напр., корені, пагони, за винятком суцвіття);

(6) Гомологі́чні о́ргани – органи, що розвиваються з однакових зачатків, проте здатні мати різний вигляд, виконувати різні функції.

Гомологічні органи можуть виконувати різні функції і в зв'язку з цим дещо відрізнятися за будовою, однак побудовані вони за одним планом і розвиваються з одного і того самого зародкового зачатка (з наук. літ.);

(7) Ми́тний о́рган – національна митниця; митний пост;

(8) О́ргани рівнова́ги – органи людини, більшості тварин та деяких рослин, які реагують певним чином на зміни положення тіла в просторі.

Особливо слід спинитися на органах рівноваги, анатомічно зв'язаних з органами слуху (з навч. літ.);

(9) О́ргани смаку́ – органи чуття у людини й тварини, що містяться в язиці та в м'якому піднебінні й служать для розпізнання якості та властивостей їжі й питва.

Органи смаку у новонароджених дітей розвинені найбільше порівняно з іншими органами чуття (з наук.-попул. літ.);

(10) О́ргани тра́влення; Травні́ о́ргани – органи для переробки їжі у тваринному організмі.

Частину енергії, що її виробляє організм, .. дають процеси розщеплення їжі в органах травлення (з наук.-попул. літ.);

Наприкінці 90-х років XX сторіччя Павлов переходить до вивчення травних органів (з наук. літ.);

В Інституті [фізіології] провадяться успішні роботи в галузі .. регуляції секреторної та моторної діяльності травних органів при нормальних і патологічних умовах (з наук.-попул. літ.);

(11) О́ргани чуття́ – чутливі органи людини й тварини, які сприймають і аналізують подразнення, що надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища.

Органи чуття нерозривно зв'язані з центральною нервовою системою (з навч. літ.);

Завдяки органам чуття ми відчуваємо навколишній і незалежно існуючий об'єктивний світ (з наук. літ.);

(12) Провізо́рні о́ргани, біол. – тимчасові органи в зародків багатоклітинних тварин, які зникають у процесі подальшого розвитку організму;

(13) Рудимента́рний о́рган – орган, який утратив своє первинне значення в процесі історичного розвитку організму.

У людини теж є рудиментарні органи: відросток сліпої кишки (апендикс), м'язи вуха (з наук.-попул. літ.);

(14) Тимпана́льні о́ргани – органи слуху деяких комах.

У нічного метелика – чутливі вуха. Вони не дуже схожі на наші, і називають їх тимпанальними органами. (з наук.-попул. літ.).

ОРГА́Н, а, ч.

Найбільший духовий клавішний музичний інструмент з набором труб, у які нагнітається повітря.

На хорах здіймався величезний орган (З. Тулуб);

За завісами заграли два органи, і під мелодійні їх звуки імператриця Єлена і її невістка Феофано вийшли з палати (С. Скляренко);

* Образно. Здоров будь, Пушкін мій, землі орга́н могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! Я тут у вас в гостях (П. Тичина);

* У порівн. На словах – як на органах, а як до діла – ані гу-гу! (прислів'я);

// Музичний духовий інструмент, що діє автоматично.

У невеличкій світлиці стояв чорний орган на чотири вали (В. Самійленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орган — о́рган іменник чоловічого роду частина організму; установа; друковане видання орга́н іменник чоловічого роду музичний інструмент Орфографічний словник української мови
  2. орган — (системи) елемент; (влади) установа, організація; (гніту) засіб, знаряддя; (пресовий) публікація, видання: <�журнал, газета тощо>; (статевий) член. Словник синонімів Караванського
  3. орган — I [орган] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў (частина організму) II [орган] -ну, м. (ў) -н'і, мн. -ние, -н'іў (установа; друковане видання; засіб) Орфоепічний словник української мови
  4. орган — I `органч. 1》 род. -а. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій. Статеві органи. Органи чуття — чутливі органи людини та тварини, які сприймають та аналізують подразнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. орган — 1. (влади) установа, заклад, див. інституція, (друков.) речник, (тіла) оруддя 2. це музичний Словник чужослів Павло Штепа
  6. орган — (лат. organum, від гр. organon — знаряддя, інструмент) — конструктивно складний клавішно-пневматичний (духовий) інструмент,який походить від гідравлоса. Пневматичний О. з’явився у Візантії ще в IV ст., а з VII ст. застосовувався в католицьких храмах. Словник-довідник музичних термінів
  7. орган — Знаряддя Словник застарілих та маловживаних слів
  8. орган — о́рган I óрган (від грец. όργανον – знаряддя, інструмент) 1. Частина тваринного чи рослинного організму, яка виконує одну або кілька специфічних функцій (напр., мозок, нирки, шлунок – у людини й тварин, листок, стебло, корінь – у рослин). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. орган — Морфологічно окрема частина організму тварин і рослин, що виконує певні функції (напр., око, нирки). Універсальний словник-енциклопедія
  10. орган — О́рган, -на; -гани, -нів орга́н, -на, орга́ни, -нів, -нам (муз. інстр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. орган — О́РГАН, ч. 1. род. а. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій. — На цей час прикуси язика зубами або й одкуси.. — А як же то я животітиму на світі без цього дурного органа?... Словник української мови в 11 томах
  12. орган — рос. орган 1. Установа, організація, що виконує певні функції в галузі державного управління чи в системі управління підприємства, установи. 2. Періодичне видання, що належить громадській організації, партії, корпорації. 3. Переносно — знаряддя, засіб чого-небудь. Eкономічна енциклопедія
  13. орган — Орган, -ну м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43. Словник української мови Грінченка