орган

о́рган

I [орган]

-на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў (частина організму)

II [орган]

-ну, м. (ў) -н'і, мн. -ние, -н'іў (установа; друковане видання; засіб)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орган — I `органч. 1》 род. -а. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій. Статеві органи. Органи чуття — чутливі органи людини та тварини, які сприймають та аналізують подразнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. орган — О́рган, -на; -гани, -нів орга́н, -на, орга́ни, -нів, -нам (муз. інстр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. орган — (лат. organum, від гр. organon — знаряддя, інструмент) — конструктивно складний клавішно-пневматичний (духовий) інструмент,який походить від гідравлоса. Пневматичний О. з’явився у Візантії ще в IV ст., а з VII ст. застосовувався в католицьких храмах. Словник-довідник музичних термінів
  4. орган — Знаряддя Словник застарілих та маловживаних слів
  5. орган — 1. (влади) установа, заклад, див. інституція, (друков.) речник, (тіла) оруддя 2. це музичний Словник чужослів Павло Штепа
  6. орган — Морфологічно окрема частина організму тварин і рослин, що виконує певні функції (напр., око, нирки). Універсальний словник-енциклопедія
  7. орган — О́РГАН, ч. 1. род. а. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій. — На цей час прикуси язика зубами або й одкуси.. — А як же то я животітиму на світі без цього дурного органа?... Словник української мови в 11 томах
  8. орган — О́РГАН, ч. 1. род. а. Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька функцій. – На цей час прикуси язика зубами або й одкуси .. – А як же то я животітиму на світі без цього дурного органа?... Словник української мови у 20 томах
  9. орган — (системи) елемент; (влади) установа, організація; (гніту) засіб, знаряддя; (пресовий) публікація, видання: <�журнал, газета тощо>; (статевий) член. Словник синонімів Караванського
  10. орган — о́рган I óрган (від грец. όργανον – знаряддя, інструмент) 1. Частина тваринного чи рослинного організму, яка виконує одну або кілька специфічних функцій (напр., мозок, нирки, шлунок – у людини й тварин, листок, стебло, корінь – у рослин). Словник іншомовних слів Мельничука
  11. орган — Орган, -ну м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43. Словник української мови Грінченка
  12. орган — о́рган іменник чоловічого роду частина організму; установа; друковане видання орга́н іменник чоловічого роду музичний інструмент Орфографічний словник української мови
  13. орган — рос. орган 1. Установа, організація, що виконує певні функції в галузі державного управління чи в системі управління підприємства, установи. 2. Періодичне видання, що належить громадській організації, партії, корпорації. 3. Переносно — знаряддя, засіб чого-небудь. Eкономічна енциклопедія