орденок

ОРДЕНО́К, нка́, ч.

Зменш.-пестл. до о́рден¹.

– Ви б мені, Микито Петровичу, хоч один орденок показали, – попросив я. – Жодного разу не бачив зблизька (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орденок — ордено́к іменник чоловічого роду нагорода Орфографічний словник української мови
  2. орденок — ОРДЕНО́К, нка́, ч. Зменш.-пестл. до о́рден¹. — Ви б мені, Микито Петровичу, хоч один орденок показали, — попросив я. — Жодного разу не бачив зблизька (Мур., Бук. повість, 1959, 201). Словник української мови в 11 томах