1. Словник української мови у 20 томах

орденоносець

ОРДЕНОНО́СЕЦЬ, сця, ч.

Особа, нагороджена орденом.

– Товариші, – каже Григорій Павлович, – .. давайте привітаємо нашого дорогого орденоносця (Ю. Яновський);

Під час вручення нагород біля них [бійців і командирів] бігав Колосок і кожного орденоносця фотографував (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орденоносець — орденоно́сець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. орденоносець — -сця, ч. Особа, нагороджена орденом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орденоносець — ОРДЕНОНО́СЕЦЬ, сця, ч. Особа, нагороджена орденом. — Товариші, — каже Григорій Павлович, — ..давайте привітаємо нашого дорогого орденоносця (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах