орденок
ОРДЕНО́К, нка́, ч. Зменш.-пестл. до о́рден¹.
— Ви б мені, Микито Петровичу, хоч один орденок показали, — попросив я. — Жодного разу не бачив зблизька (Мур., Бук. повість, 1959, 201).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орденок — ордено́к іменник чоловічого роду нагорода Орфографічний словник української мови
- орденок — ОРДЕНО́К, нка́, ч. Зменш.-пестл. до о́рден¹. – Ви б мені, Микито Петровичу, хоч один орденок показали, – попросив я. – Жодного разу не бачив зблизька (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах