орудний
ОРУ́ДНИЙ, а, е:
△ Ору́дний відмі́нок див. відмі́нок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орудний — ору́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- орудний — -а, -е: Орудний відмінок лінгв. — один із відмінків іменників, що виражає знаряддя та засіб дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орудний — Ору́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- орудний — ОРУ́ДНИЙ: ▲ Орудний відмінок, грам. — відмінок, який відповідає на питання ким? чим? Іменник в орудному відмінку може передавати предикативну ознаку суб’єкта дії, виступаючи в складі присудка: став сталеваром (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 80). Словник української мови в 11 томах