1. Словник української мови в 11 томах

орудний

ОРУ́ДНИЙ:

▲ Орудний відмінок, грам. — відмінок, який відповідає на питання ким? чим?

Іменник в орудному відмінку може передавати предикативну ознаку суб’єкта дії, виступаючи в складі присудка: став сталеваром (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орудний — ору́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. орудний — -а, -е: Орудний відмінок лінгв. — один із відмінків іменників, що виражає знаряддя та засіб дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орудний — ОРУ́ДНИЙ, а, е: △ Ору́дний відмі́нок див. відмі́нок. Словник української мови у 20 томах
  4. орудний — Ору́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)