1. Словник української мови в 11 томах

орудка

ОРУ́ДКА, и, ж., діал. Справа (перев. дрібна, незначна).

Одного вечора, біжучи за якоюсь орудкою стебницьким трактом, він наскочив на велику купу селян (Фр., VIII, 1952, 382);

Сусіди мої все люди або хворі, або заняті коло хворих, то їм не дуже вигідно робити мої орудки (Л. Укр., V, 1956, 428);

Щоб її [Маланку] побачити, став [Лукин] частіше до тітки заходити, та все ніби за якоюсь орудкою (Кобр., Вибр., 1954, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орудка — Дрібна справа [V] Ору́дки, ору́да: — дрібна справа [49] — дрібне начиння [25] — дрібні справи [IV] — робота, турбота [51] Словник з творів Івана Франка
  2. орудка — ору́дка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. орудка — Ору́дка. 1. Потреба. Тож поручаємо якнайгорячійше сю книгарню, котра гідна того, щоб Русини лиш туди зі всіма своїми орудками відносили ся (Б., 1898, рекл.); Одного разу взяв мене батько з собою до Снятина, де відбувалися торги. Українська літературна мова на Буковині
  4. орудка — -и, ж., діал. Справа (перев. дрібна, незначна). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. орудка — ОРУ́ДКА, и, ж., діал. Справа (перев. дрібна, незначна). Одного вечора, біжучи за якоюсь орудкою стебницьким трактом, він наскочив на велику купу селян (І. Словник української мови у 20 томах
  6. орудка — ору́дка вул. справа (перев. дрібна)(ст): Я мушу ходити за орудками (Боберський) ◊ на ору́дки у справах (ст): Чи не вирватися їм трохи до міста на орудки?.. При тій нагоді можна й на пополуднівку до театру попасти або... хоч би шоколяду в цукорні при радіо випити... (Вільде) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. орудка — I. СПРА́ВА (якесь коло обов'язків кого-небудь, окреме завдання і т. ін.), РОБО́ТА, ДІ́ЛО розм., ІНТЕРЕ́С розм. заст.; СПРАВУ́НОК розм., ОРУ́ДКА діал. (перев. дрібна, незначна справа). Словник синонімів української мови