1. Словник української мови у 20 томах

орудування

ОРУ́ДУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ору́дувати.

– Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню [орудуванні] пером (О. Маковей);

Кожна робота його [Славенка] .. давала приклад блискучого орудування методою (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орудування — ору́дування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. орудування — -я, с., розм. Дія за знач. орудувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орудування — Ору́дування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. орудування — ОРУ́ДУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ору́дувати. — Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню пером (Мак., Вибр., 1954, 7). Словник української мови в 11 томах
  5. орудування — Орудування, -ня с. Завѣдываніе, руководство, управленіе. Словник української мови Грінченка