орудування
ору́дування
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орудування — -я, с., розм. Дія за знач. орудувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орудування — ОРУ́ДУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ору́дувати. – Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню [орудуванні] пером (О. Маковей); Кожна робота його [Славенка] .. давала приклад блискучого орудування методою (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
- орудування — Ору́дування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- орудування — ОРУ́ДУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ору́дувати. — Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню пером (Мак., Вибр., 1954, 7). Словник української мови в 11 томах
- орудування — Орудування, -ня с. Завѣдываніе, руководство, управленіе. Словник української мови Грінченка