орудування

Значення в інших словниках

1. орудування — ору́дування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
2. орудування — ОРУ́ДУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ору́дувати. – Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню [орудуванні] пером (О. Маковей); Кожна робота його [Славенка] .. давала приклад блискучого орудування методою (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
3. орудування — Ору́дування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. орудування — ОРУ́ДУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ору́дувати. — Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню пером (Мак., Вибр., 1954, 7). Словник української мови в 11 томах
5. орудування — Орудування, -ня с. Завѣдываніе, руководство, управленіе. Словник української мови Грінченка