1. Словник української мови у 20 томах

освячувати

ОСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш і рідко ОСВЯЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док.

1. що. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості.

Руйнували, мордували, Церквами топили [конфедерати]... А тим часом гайдамаки Ножі освятили (Т. Шевченко);

Люди одмовлялися брати воду з тої криниці, деякі намагалися, щоб Броски власним коштом освятили закляту криницю (М. Коцюбинський);

Було .. ще за царя, що повиходили сюди ж таки люди зустрічати архієрея, що їхав освящати церкву (О. Довженко).

2. кого, що, перен. Підносити, звеличувати, облагороджувати кого-, що-небудь.

Настане день, настане час – І розіллється знов медами Земля, що освятив Тарас Своїми муками-ділами (М. Рильський);

Всіх імен не освятиш. І віршем про все не сказати (В. Коротич);

Браття, йдіть у славну путь, Що вам радість освятила (М. Лукаш, пер. з тв. Ф. Шиллера).

3. що. Скріплювати своїм авторитетом віру в непорушність, закономірність чого-небудь (суспільних відносин, інституцій і т. ін.).

Освячувати традиції.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освячувати — освя́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. освячувати — (воду) святити; (працю) звеличувати, підносити; (дії) схвалювати. Словник синонімів Караванського
  3. освячувати — 1. Здійснювати обряд освячення; святити; 2. див. висвячувати Словник церковно-обрядової термінології
  4. освячувати — -ую, -уєш, недок., освятити, -ячу, -ятиш, док., перех. 1》 Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості. 2》 перен. Підносити, звеличувати, облагороджувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. освячувати — СВЯТИ́ТИ (здійснювати церковний обряд свячення), ОСВЯ́ЧУВАТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ. — Док.: посвяти́ти, освяти́ти. Коли б мені хоч одну дочку! Вже я й хати святив, і пшеницю сіяв (І. Нечуй-Левицький); А тим часом гайдамаки Ножі освятили (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
  6. освячувати — Освя́чувати, -чую, -чуєш, -чують Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. освячувати — ОСВЯЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСВЯТИТИ, ячу, ятиш, док., перех. 1. заст. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості. Руйнували, мордували, Церквами топили [конфедерати]... Словник української мови в 11 томах