1. Словник церковно-обрядової термінології

освячувати

освя́чувати

1. Здійснювати обряд освячення; святити; 2. див. висвячувати

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освячувати — освя́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. освячувати — (воду) святити; (працю) звеличувати, підносити; (дії) схвалювати. Словник синонімів Караванського
  3. освячувати — -ую, -уєш, недок., освятити, -ячу, -ятиш, док., перех. 1》 Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості. 2》 перен. Підносити, звеличувати, облагороджувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. освячувати — ОСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш і рідко ОСВЯЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док. 1. що. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості. Словник української мови у 20 томах
  5. освячувати — СВЯТИ́ТИ (здійснювати церковний обряд свячення), ОСВЯ́ЧУВАТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ. — Док.: посвяти́ти, освяти́ти. Коли б мені хоч одну дочку! Вже я й хати святив, і пшеницю сіяв (І. Нечуй-Левицький); А тим часом гайдамаки Ножі освятили (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
  6. освячувати — Освя́чувати, -чую, -чуєш, -чують Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. освячувати — ОСВЯЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСВЯТИТИ, ячу, ятиш, док., перех. 1. заст. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості. Руйнували, мордували, Церквами топили [конфедерати]... Словник української мови в 11 томах