1. Словник української мови у 20 томах

осина

ОСИ́НА, и, ж., рідко.

Те саме, що оси́ка.

А щоб ти на осині повісився! (Номис);

Нехай йому осина (Номис);

Приїжджаю просто церкви, дивлюся, стоїть хтось серед дороги, дивиться. – Тьфу, осина тобі, маро! – погадав я собі (І. Франко).

◇ (1) [Неха́й] тобі́ (йому́, їй і т. ін.) оси́на – уживається як недобре побажання, прагнення позбутися кого-, чого-небудь, здебільшого нечистої сили.

– Цур вам, пек вам; осина вам; нехай вам стонадцять лихорадок і пiвтора стiльки ж чирячок (Г. Квітка-Основ'яненко);

Старий, жонатий та буде цілувати? Цур йому! пек йому! осина йому! – і червоніючи, як той сап'янець, Горпина реготалася (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осина — Оси́на, оссина́: — вигук прокляття, пов'язаний з міфологічними уявленнями про властивості дерева осики в боротьбі з нечистою силою [52] Словник з творів Івана Франка
  2. осина — оси́на іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. осина — -и, ж., рідко. Те саме, що осика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осина — ОСИ́КА (листяне дерево родини вербових), ОСИ́ЧИНА, ОСИ́НА рідше, ТРЕПЕ́ТА діал. Мій город Верхній, мій, що над свічадом вод, де я купавсь малим, де зелень прудковода і срібний шум осик (В. Словник синонімів української мови
  5. осина — ОСИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що оси́ка. Нехай йому осина (Номис, 1864, № 5122); Приїжджаю просто церкви, дивлюся, стоїть хтось серед дороги, дивиться. — Тьфу, осина тобі, маро! — погадав я собі (Фр., II, 1950, 41). Словник української мови в 11 томах
  6. осина — Осина, -ни ж. = осика. Цур тобі, осина тобі. Ном. № 5128. Словник української мови Грінченка