осина

Значення в інших словниках

1. осина — Оси́на, оссина́: — вигук прокляття, пов'язаний з міфологічними уявленнями про властивості дерева осики в боротьбі з нечистою силою [52] Словник з творів Івана Франка
2. осина — оси́на іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
3. осина — ОСИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що оси́ка. А щоб ти на осині повісився! (Номис); Нехай йому осина (Номис); Приїжджаю просто церкви, дивлюся, стоїть хтось серед дороги, дивиться. – Тьфу, осина тобі, маро! – погадав я собі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
4. осина — ОСИ́КА (листяне дерево родини вербових), ОСИ́ЧИНА, ОСИ́НА рідше, ТРЕПЕ́ТА діал. Мій город Верхній, мій, що над свічадом вод, де я купавсь малим, де зелень прудковода і срібний шум осик (В. Словник синонімів української мови
5. осина — ОСИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що оси́ка. Нехай йому осина (Номис, 1864, № 5122); Приїжджаю просто церкви, дивлюся, стоїть хтось серед дороги, дивиться. — Тьфу, осина тобі, маро! — погадав я собі (Фр., II, 1950, 41). Словник української мови в 11 томах
6. осина — Осина, -ни ж. = осика. Цур тобі, осина тобі. Ном. № 5128. Словник української мови Грінченка