1. Великий тлумачний словник сучасної мови

осилювати

оси́лювати

-юю, -юєш, недок., осилити, -лю, -лиш, док., перех.

1》 Переборювати, долати що-небудь (перешкоду і т. ін.).

|| Перемагати у боротьбі.

|| Перемагати, пересилювати в собі які-небудь почуття.

2》 Справлятися з чим-небудь, що вимагає певних зусиль.

|| Переборюючи труднощі, оволодівати, опановувати чим-небудь; освоювати.

|| Пересуваючись у просторі, долати якийсь відрізок шляху.

3》 Серйозно турбувати, завдавати прикрощів; змагати, мучити (про фізичний біль, страждання).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осилювати — оси́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осилювати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
  3. осилювати — ОСИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСИ́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Переборювати, долати що-небудь (перешкоду і т. ін.). Осмомисл не йшов, – брів у тумані. Здалеку здавалося навіть, що осилює опір води (Д. Міщенко); // кого, що. Перемагати у боротьбі. Словник української мови у 20 томах
  4. осилювати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. осилювати — ОСИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Переборювати, долати що-небудь (перешкоду і т. ін.). Осмомисл не йшов, — брів у тумані. Здалеку здавалося навіть, що осилює опір води (Міщ., Сіверяни, 1961, 146); // Перемагати у боротьбі. Словник української мови в 11 томах