осилювати

Значення в інших словниках

1. осилювати — оси́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. осилювати — -юю, -юєш, недок., осилити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Переборювати, долати що-небудь (перешкоду і т. ін.). || Перемагати у боротьбі. || Перемагати, пересилювати в собі які-небудь почуття. 2》 Справлятися з чим-небудь, що вимагає певних зусиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осилювати — ОСИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСИ́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Переборювати, долати що-небудь (перешкоду і т. ін.). Осмомисл не йшов, – брів у тумані. Здалеку здавалося навіть, що осилює опір води (Д. Міщенко); // кого, що. Перемагати у боротьбі. Словник української мови у 20 томах
4. осилювати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
5. осилювати — ОСИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Переборювати, долати що-небудь (перешкоду і т. ін.). Осмомисл не йшов, — брів у тумані. Здалеку здавалося навіть, що осилює опір води (Міщ., Сіверяни, 1961, 146); // Перемагати у боротьбі. Словник української мови в 11 томах