осквернитель
ОСКВЕРНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн.
Той, хто оскверняє або осквернив кого-, що-небудь.
Любов до Вітчизни і зненависть до її осквернителів заповідали нам попередники (П. Панч);
– Генрик Дулькевич ніколи не був осквернителем чужих могил і домашніх пантеонів (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осквернитель — оскверни́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- осквернитель — -я, ч., книжн. Той, хто оскверняє або осквернив що-небудь. Осквернителі кладовищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осквернитель — БЛЮЗНІ́Р (той, хто зневажає, поганить що-небудь святе, високе, хто чинить блюзнірство), ОСКВЕРНИ́ТЕЛЬ перев. з додатком у род. в., книжн., СВЯТОТА́ТЕЦЬ книжн. рідше, СВЯТОКРА́ДЕЦЬ рідко. Пропонував один блюзнір до інституту мене без іспитів прийняти... Словник синонімів української мови
- осквернитель — ОСКВЕРНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто оскверняє або осквернив що-небудь. Любов до Вітчизни і зненависть до її осквернителів заповідали нам попередники (Панч, На калин. мості, 1965, 279); — Генрик Дулькевич ніколи не був осквернителем чужих могил і домашніх пантеонів (Загреб., Європа 45, 1959, 440). Словник української мови в 11 томах