1. Словник української мови у 20 томах

оскверняти

ОСКВЕРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСКВЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., книжн.

1. кого, що. Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати.

Бурхливі крики обурення і гніву потрясали запорозьку раду. – Бреше він, пани-брати, не може бути, щоб так страшно оскверняли святу паску... (О. Довженко);

А отець Вікентій поспішав його заспокоїти: – .. Не те оскверняє чоловіка, що входить в його уста, а те, що виходить із уст... (М. Стельмах);

– Во ім'я Господа Христа І Матері його святої! Ляхи прийшли на нас войною [війною]! Святиє [святії] божії міста! Ксьондзи скажені осквернили! (Т. Шевченко);

Для правовірного мусульманина узбека .. важко було навіть збагнути думкою таку подію [обводнення пустелі], щоб не осквернити вірувань батьків (Іван Ле).

2. що. Глумитися над чим-небудь високим, чистим.

Усе оскверняє їх чобіт, їх ніж: І славне минуле, й прийдешнє натхнення! (І. Нехода);

// чим і без дод. Принижувати, ганьбити, заплямовувати.

[Ярослав:] Да буде мир! І Богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто осквернить насильством справу миру (І. Кочерга);

Не осквернивши слова всує, Бо в слові дума – не вода, По Слобожанщині мандрує Замріяний Сковорода (П. Дорошко);

І вмираючи.., батько заповів йому: – На велику ріку випливай, сину. Рід наш чесний, роботящий не оскверни (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оскверняти — оскверня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оскверняти — Чинити наругу над, ОПОГАНЮВАТИ; (рід) ганьбити, заплямовувати. Словник синонімів Караванського
  3. оскверняти — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  4. оскверняти — -яю, -яєш, недок., осквернити, -ню, -ниш, док., перех., книжн. 1》 рел.Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати. 2》 Глумитися над чим-небудь високим, чистим. || чим і без додатка. Принижувати, заплямовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оскверняти — див. сквернити Словник чужослів Павло Штепа
  6. оскверняти — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. оскверняти — ОСКВЕРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСКВЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., книжн. 1. рел. Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати. Бурхливі крики обурення і гніву потрясали запорозьку раду . Словник української мови в 11 томах
  8. оскверняти — Оскверня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. оскверни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять, осквернить. Святиї Божії міста ксьонзи скажені осквернили. Шевч. Словник української мови Грінченка