оскверняти

Значення в інших словниках

1. оскверняти — оскверня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. оскверняти — Чинити наругу над, ОПОГАНЮВАТИ; (рід) ганьбити, заплямовувати. Словник синонімів Караванського
3. оскверняти — -яю, -яєш, недок., осквернити, -ню, -ниш, док., перех., книжн. 1》 рел.Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати. 2》 Глумитися над чим-небудь високим, чистим. || чим і без додатка. Принижувати, заплямовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оскверняти — див. сквернити Словник чужослів Павло Штепа
5. оскверняти — ОСКВЕРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСКВЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., книжн. 1. кого, що. Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати. Бурхливі крики обурення і гніву потрясали запорозьку раду. Словник української мови у 20 томах
6. оскверняти — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
7. оскверняти — ОСКВЕРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСКВЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., книжн. 1. рел. Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати. Бурхливі крики обурення і гніву потрясали запорозьку раду . Словник української мови в 11 томах
8. оскверняти — Оскверня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. оскверни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять, осквернить. Святиї Божії міста ксьонзи скажені осквернили. Шевч. Словник української мови Грінченка