осмислення
ОСМИ́СЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. осми́слити.
Вона й з картини вражала не так сумом, як якоюсь рішучістю, осмисленням того, що вже сталося чи неминуче мусить статися... (Іван Ле);
Сміливе новаторство в художньому зображенні життя невіддільне від творчого осмислення прогресивних традицій світової літератури (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осмислення — осми́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- осмислення — [осмислеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- осмислення — -я, с. Дія за знач. осмислити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осмислення — ОСМИ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осми́слити. Вона й з картини вражала не так сумом, як якоюсь рішучістю, осмисленням того, що вже сталося чи неминуче мусить статися… (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах