осмислення

осми́слення

[осмислеин':а]

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осмислення — осми́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. осмислення — -я, с. Дія за знач. осмислити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осмислення — ОСМИ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осми́слити. Вона й з картини вражала не так сумом, як якоюсь рішучістю, осмисленням того, що вже сталося чи неминуче мусить статися... Словник української мови у 20 томах
  4. осмислення — ОСМИ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осми́слити. Вона й з картини вражала не так сумом, як якоюсь рішучістю, осмисленням того, що вже сталося чи неминуче мусить статися… (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах