1. Словник української мови в 11 томах

осмислення

ОСМИ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осми́слити.

Вона й з картини вражала не так сумом, як якоюсь рішучістю, осмисленням того, що вже сталося чи неминуче мусить статися… (Ле, В снопі.., 1960, 202);

Сміливе новаторство в художньому зображенні життя невіддільне від творчого осмислення прогресивних традицій світової літератури (Літ. Укр., 22. IV 1966, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осмислення — осми́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. осмислення — [осмислеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. осмислення — -я, с. Дія за знач. осмислити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осмислення — ОСМИ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осми́слити. Вона й з картини вражала не так сумом, як якоюсь рішучістю, осмисленням того, що вже сталося чи неминуче мусить статися... Словник української мови у 20 томах