1. Словник української мови у 20 томах

остаточок

ОСТА́ТОЧОК, чка, ч., заст.

Зменш. до оста́ток.

Був швець, що цілий вік горілки в рот не брав, – Кравець, що, краявши, остаточків не крав (Л. Боровиковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остаточок — оста́точок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. остаточок — -чка, ч., заст. Зменш. до остаток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остаточок — ОСТА́ТОЧОК, чка, ч., заст. Зменш. до оста́ток. Був швець, що цілий вік горілки в рот не брав, — Кравець, що, краявши, остаточків не крав (Боров., Тв., 1957, 131). Словник української мови в 11 томах