осуватися
ОСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Сповзаючи по поверхні чого-небудь, поволі опускатися вниз.
Дем'ян осувається грудьми вниз (Ю. Смолич);
Під переднім правим колесом осунулась земля, автобус потягло боком униз (М. Трублаїні);
// Осипа́тися, обвалюватися, руйнуючись (про земляні споруди, круті схили і т. ін.); обсуватися.
Широкий рів без піддержки сам собою засипався-осувався, вода висихала, і от тепер, де колись човни плавали, там лопушина розпустила свої широкі листи (Панас Мирний);
Поганенький тинок між двома городами зовсім осунувся (І. Нечуй-Левицький);
// Ставати нижчим; осідати.
Коли приходять усі ті тисячі фактів до голови.., темніють і осуваються гори, мрякою застеляється небо (Г. Хоткевич);
Старий осунувся враз і поменшав (В. Підмогильний);
Тут, серед могил, що осунулися й заросли травою, .. вона сіла .. і здалеку поглядала на циганський табір (Д. Ткач);
// Обвисати, обтягуватися донизу (про одяг).
Ватяні штани на Хомі осувалися: в кишенях було повно гранат .. – Не спадуть? – генерал оглянув бійця з голови до ніг (О. Гончар);
// на кого – що. Насуватися, звалюватися на кого-, що-небудь.
Марія відчула страшні вибухи, що гриміли там, на поверхні. Немов гори осувалися на неї з усіма будівлями й деревами (В. Кучер).
2. тільки док., перен. Стати худим, виснаженим, занедбаним.
Старий Ковалевський дуже зажурений .. і ще гірше якось постарів і осунувся (Леся Українка);
В саме серце вразила Теодосія Іванкова страта. За ці півдня Теодосій осунувся, пожовтів (А. Хижняк);
// Втратити пружність, обвиснути (про обличчя, плечі і т. ін.).
Колись широкі плечі тепер якось повисли й осунулись (Д. Мордовець);
В очах Михайлини застиг переляк. Її обличчя за одну ніч осунулось, плечі згорбились (Ю. Збанацький).
3. перен. Зменшуватися в своєму вияві; ставати гіршим, спадати.
А тут – лихо! почала вже й краса [Явдошина] осуватись, спадати... (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- осуватися — осува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- осуватися — Сповзати; (- пісок) обсуватися, (- горб) осідати, (- одяг) обвисати, (- красу) марніти, пропадати; (на кого) наповзати, насуватися. Словник синонімів Караванського
- осуватися — -аюся, -аєшся, недок., осунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Сповзаючи по поверхні чого-небудь, поволі опускатися вниз. || Осипатися, обвалюватися, руйнуючись (про земляні споруди, круті схили і т. ін.); обсуватися. || Ставати нижчим; осідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осуватися — ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
- осуватися — ОСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Сповзаючи по поверхні чого-небудь, поволі опускатися вниз. Дем’ян осувається грудьми вниз (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах