осуга

ОСУ́ГА, и, ж.

1. Масні або іржаві плями на воді, рідині.

Заволокло курявою срібне плесо лиману, і вода в ньому потьмарилася, вкриваючись іржавою осугою (В. Кучер);

На поверхні ставків попливла осуга та пір'я .. диких качок (М. Рудь);

* У порівн. В несходимих джунглях цього міста Все впаде осугою на дні – Горе, розпач.., вигуки гучні (Л. Дмитерко).

2. Те саме, що сма́га́ 2.

Тонкі, вкриті сизою осугою, губи ховалися під довгими шпакуватими вусами (П. Панч);

Матрос ворушить спраглими губами, на яких запеклася жовта осуга (В. Кучер);

Жадібно пила сама [Марія], відчуваючи, як розсмоктується суха осуга в горлі (В. Яворівський).

3. перен. Неприємне відчуття, що залишається після чого-небудь.

Після пам'ятної розмови в хаті Очеретьків, коли в нього на душі залишалася неприємна осуга, він не наважувався на побачення з Тетяною (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осуга — осу́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. осуга — зб., (на воді) суга, од. зб. блискітка, лелітка; (на губі) смага; п! НАЛІТ. Словник синонімів Караванського
  3. осуга — -и, ж. 1》 Масні або іржаві плями на воді, рідині. 2》 Наліт на спраглих устах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осуга — СМА́ГА́ (наліт на спраглих устах), ОСУ́ГА. Він бачив смагу на губах У зомлілих від спраги (Д. Павличко); Тонкі, вкриті сизою осугою губи ховалися під шпакуватими вусами (П. Панч). Словник синонімів української мови
  5. осуга — Осу́га, -ги, -зі; осу́гуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. осуга — ОСУ́ГА, и, ж. 1. Масні або іржаві плями на воді, рідині. Заволокло курявою срібне плесо лиману, і вода в ньому потьмарилася, вкриваючись іржавою осугою (Кучер, Чорноморці, 1948, 127); На поверхні ставків попливла осуга та пір’я.. диких качок (Рудь, Гомін. Словник української мови в 11 томах
  7. осуга — Осуга, -ги ж. На поверхности жидкости плавающіе слои жира, налетъ на водѣ, ржавчина на водѣ. Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга. Мнж. 188. Червоніла, як залізна осуга, поверх води. Левиц. І. ум. осужка. Словник української мови Грінченка