осуга
ОСУ́ГА, и, ж.
1. Масні або іржаві плями на воді, рідині.
Заволокло курявою срібне плесо лиману, і вода в ньому потьмарилася, вкриваючись іржавою осугою (Кучер, Чорноморці, 1948, 127);
На поверхні ставків попливла осуга та пір’я.. диких качок (Рудь, Гомін.., 1959, 108);
*Образно. Після пам’ятної розмови в хаті Очеретьків, коли в нього на душі залишалася неприємна осуга, він не наважувався на побачення з Тетяною (Добр., Тече річка.., 1961, 115);
*У порівн. В несходимих джунглях цього міста Все впаде осугою на дні — Горе, розпач.., вигуки гучні (Дмит., Осінь.., 1959, 27).
2. Наліт на спраглих устах.
Тонкі, вкриті сизою осугою, губи ховалися під довгими шпакуватими вусами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 17);
Матрос ворушить спраглими губами, на яких запеклася жовта осуга (Кучер, Голод, 1961, 27).
Значення в інших словниках
- осуга — осу́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- осуга — зб., (на воді) суга, од. зб. блискітка, лелітка; (на губі) смага; п! НАЛІТ. Словник синонімів Караванського
- осуга — -и, ж. 1》 Масні або іржаві плями на воді, рідині. 2》 Наліт на спраглих устах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осуга — ОСУ́ГА, и, ж. 1. Масні або іржаві плями на воді, рідині. Заволокло курявою срібне плесо лиману, і вода в ньому потьмарилася, вкриваючись іржавою осугою (В. Кучер); На поверхні ставків попливла осуга та пір'я .. диких качок (М. Рудь); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- осуга — СМА́ГА́ (наліт на спраглих устах), ОСУ́ГА. Він бачив смагу на губах У зомлілих від спраги (Д. Павличко); Тонкі, вкриті сизою осугою губи ховалися під шпакуватими вусами (П. Панч). Словник синонімів української мови
- осуга — Осу́га, -ги, -зі; осу́гуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осуга — Осуга, -ги ж. На поверхности жидкости плавающіе слои жира, налетъ на водѣ, ржавчина на водѣ. Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга. Мнж. 188. Червоніла, як залізна осуга, поверх води. Левиц. І. ум. осужка. Словник української мови Грінченка