осідатися

ОСІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСІ́СТИСЯ, ося́дуся, ося́дешся, док., розм.

1. рідко. Сідати по всій поверхні чого-небудь; всідатися.

Сунули до неї [хати] всі страховища, вкрили стару похилену оселю, осілись на воротях, на старих полатаних вікнах (С. Васильченко).

2. Обирати собі постійне місце проживання; поселятися, осідати.

Вертаючись додому, .. осідались [шляхтичі] на батьківських ґрунтах (Панас Мирний);

– А я б радий .. осістись: мені вже трохи обридло бурлацьке та циганське життя та блуканина (І. Нечуй-Левицький);

Рід затятий і непосидючий, козакували й землю робили, на Пслі осілися (Ю. Яновський);

// Влаштовуватися, розміщуватися де-небудь.

Я .. кинув Вінницю і осівсь на якийсь час в Лопатинцях (М. Коцюбинський);

Писатиму з дороги картки, а листа вже тільки осівшись на місці напишу (Леся Українка).

3. перен., рідко. Переставати виявляти свою енергію, діяльність і т. ін.; вгамовуватися.

[Сестра Мархва:] А матушка зовсім навпаки дума; молода, каже, як молода: ще не осілася, не перегоріла, часто її гріх путає (Панас Мирний);

– Старий, ти б таки осівся, – звернулася Ганна Федорівна до чоловіка .. – Мовчиш, мовчиш, а коли вже заговориш, то й хата тобі мала (С. Добровольський);

// Набувати стану душевної рівноваги, заспокоюватися, втрачаючи інтерес до чого-небудь.

Хлопці було кинулись за нею. – Не руште! Не займайте її! – крикнула на їх Христя, і вони осілися (Панас Мирний).

4. перен., рідко. Поступово наставати; спускатися (про вечір, присмерк).

Глибока ніч, як смертна таємниця, Осілася над містом чорним димом (В. Поліщук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осідатися — осіда́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. осідатися — -аюся, -аєшся, недок., осістися, осядуся, осядешся, док., розм. 1》 рідко. Сідати по всій поверхні чого-небудь; всідатися. 2》 Обирати собі постійне місце проживання; поселятися, осідати. || Влаштовуватися, розміщуватися де-небудь. 3》 перен., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осідатися — СЕЛИ́ТИСЯ (влаштовуватися жити — на незаселеному місці, в населеному пункті, в помешканні), ОСЕЛЯ́ТИСЯ, ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, ПРИМІЩА́ТИСЯ, ПРИМІ́ЩУВАТИСЯ, ПРИТУЛЯ́ТИСЯ (ПРИТУЛЮВАТИСЯ) розм., ПРИХИЛЯ́ТИСЯ розм.; ОСІДА́ТИ, ОСІДА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. осідатися — ОСІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСІ́СТИСЯ, ося́дуся, ося́дешся, док., розм. 1. рідко. Сідати по всій поверхні чого-небудь; всідатися. Сунули до неї [хати] всі страховища, вкрили стару похилену оселю, осілись на воротях, на старих полатаних вікнах (Вас. Словник української мови в 11 томах