отим
ОТИ́М, спол., розм.
Тому, через те.
Отим мені і жаль стане Матері небоги, Що вона його так любить (Т. Шевченко);
– Ну, у мене буде сьогодні мій добрий геній .. І я біжу, лечу, щоб .. по заслузі його стрінути. Отим-то я сяду на фіакра (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отим — оти́м сполучник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- отим — спол., розм. Тому, через те. Отим бо й ба; Отим то й ба — в тім-то й справа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отим — Оти́м, присл. = тому́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- отим — ОТИ́М, спол., розм. Тому, через те. Отим мені і жаль стане Матері небоги, Що вона його так любить (Шевч., II, 1953, 442); — Ну, у мене буде сьогодні мій добрий геній.. І я біжу, лечу, щоб.. по заслузі його стрінути. Отим-то я сяду на фіакра (Хотк. Словник української мови в 11 томах