1. Словник української мови в 11 томах

отим

ОТИ́М, спол., розм. Тому, через те.

Отим мені і жаль стане Матері небоги, Що вона його так любить (Шевч., II, 1953, 442);

— Ну, у мене буде сьогодні мій добрий геній.. І я біжу, лечу, щоб.. по заслузі його стрінути. Отим-то я сяду на фіакра (Хотк., І, 1966, 41).

Оти́м бо й ба́; Оти́м то й ба́ — в тім-то й справа.

Та де та ярина взялась? У мене ще на жито орють. Отим то й ба, що живете Відколи, дядьку, а не чули (Шевч., II, 1953, 408).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отим — оти́м сполучник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. отим — спол., розм. Тому, через те. Отим бо й ба; Отим то й ба — в тім-то й справа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отим — ОТИ́М, спол., розм. Тому, через те. Отим мені і жаль стане Матері небоги, Що вона його так любить (Т. Шевченко); – Ну, у мене буде сьогодні мій добрий геній .. І я біжу, лечу, щоб .. по заслузі його стрінути. Отим-то я сяду на фіакра (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. отим — Оти́м, присл. = тому́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)