1. Словник української мови в 11 томах

отирати

ОТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТЕ́РТИ, отру́, отре́ш, док., перех., рідко. Те саме, що обтира́ти.

Всі дихали важко,.. отирали краплистий піт із лиць (Фр., VI, 1951, 12);

Червоногвардійці.. засилали прокльони на голови контрреволюції.., а хто й сльозу отирав кулаком (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 356);

— І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани… (Шевч., II, 1963, 387).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отирати — отира́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. отирати — -аю, -аєш, недок., отерти, отру, отреш, док., перех., рідко. Те саме, що обтирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отирати — ОТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТЕ́РТИ, отру́, отре́ш, док., кого, що, рідко. Те саме, що обтира́ти. Всі дихали важко, .. отирали краплистий піт із лиць (І. Франко); – І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани... (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. отирати — обтира́ти (отира́ти, витира́ти і т. ін.) кутки́ де, у кого, біля кого, чиї, зневажл. 1. Жити, перебувати де-небудь, у когось (перев. нічого не роблячи). А чого ж справді ви отираєте кутки? Тепер мужчини не повинні сидіти вдома! (С. Фразеологічний словник української мови