1. Фразеологічний словник української мови

отирати

обтира́ти (отира́ти, витира́ти і т. ін.) кутки́ де, у кого, біля кого, чиї, зневажл. 1. Жити, перебувати де-небудь, у когось (перев. нічого не роблячи). А чого ж справді ви отираєте кутки? Тепер мужчини не повинні сидіти вдома! (С. Васильченко); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які .. ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний). обтира́ти (потира́ти) вугли́, діал. Заходив якийсь тип, що вже двадцять років обтирає вугли в Нью-Йорку (А. Хижняк); Чого мені журитися? ..Що я вік свій потираю Вугли в чужих хатах? (І. Манжура). 2. Часто або подовгу бувати десь, у когось, біля кого-небудь. Тоді були вони з нею приятелями й разом обтирали кутки в батюшчиних кімнатах (С. Васильченко); Він хоч уже і не такий собі великий панище, але служебник, коло панів кутки обтирає (І. Чендей).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отирати — отира́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. отирати — -аю, -аєш, недок., отерти, отру, отреш, док., перех., рідко. Те саме, що обтирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отирати — ОТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТЕ́РТИ, отру́, отре́ш, док., кого, що, рідко. Те саме, що обтира́ти. Всі дихали важко, .. отирали краплистий піт із лиць (І. Франко); – І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани... (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. отирати — ОТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТЕ́РТИ, отру́, отре́ш, док., перех., рідко. Те саме, що обтира́ти. Всі дихали важко,.. отирали краплистий піт із лиць (Фр., VI, 1951, 12); Червоногвардійці.. засилали прокльони на голови контрреволюції.. Словник української мови в 11 томах