1. Словник української мови у 20 томах

отроковиця

ОТРОКОВИ́ЦЯ, і, ж., ц.-с.

Дівчинка-підліток.

І муз британських небилиці Тривожать сон отроковиці (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

Отроковиця білявенька, спітніла, розхристана, з кісками в усі боки, вела та й вела співака чубатого до Мономахового трону (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отроковиця — отрокови́ця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. отроковиця — -і, ж., заст. Дівчинка-підліток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отроковиця — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
  4. отроковиця — ОТРОКОВИ́ЦЯ, і, ж., заст. Дівчинка-підліток. І муз британських небилиці Тривожать сон отроковиці (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 73); Отроковиця білявенька, спітніла, розхристана, з кісками в усі боки... Словник української мови в 11 томах