отроцтво

О́ТРОЦТВО, а, с., книжн.

Вік між дитинством і юністю.

За серце, з отроцтва огріване добром, Хоч і не раз, на жаль, повите у тумани, Подяку вам, брати, складаю вам обом (М. Рильський);

Протягом усього дитинства, отроцтва і юності відбувається формування психіки людини (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отроцтво — о́троцтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. отроцтво — -а, с., книжн. Вік між дитинством і юністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отроцтво — О́ТРОЦТВО, а, с., книжн. Вік між дитинством і юністю. За серце, з отроцтва огріване добром, Хоч і не раз, на жаль, повите у тумани, Подяку вам, брати, складаю вам обом (Рильський, Поеми, 1957, 209); Протягом усього дитинства... Словник української мови в 11 томах