отроцтво

о́троцтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отроцтво — -а, с., книжн. Вік між дитинством і юністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. отроцтво — О́ТРОЦТВО, а, с., книжн. Вік між дитинством і юністю. За серце, з отроцтва огріване добром, Хоч і не раз, на жаль, повите у тумани, Подяку вам, брати, складаю вам обом (М. Рильський); Протягом усього дитинства, отроцтва і юності відбувається формування психіки людини (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. отроцтво — О́ТРОЦТВО, а, с., книжн. Вік між дитинством і юністю. За серце, з отроцтва огріване добром, Хоч і не раз, на жаль, повите у тумани, Подяку вам, брати, складаю вам обом (Рильський, Поеми, 1957, 209); Протягом усього дитинства... Словник української мови в 11 томах