отроцтво
О́ТРОЦТВО, а, с., книжн. Вік між дитинством і юністю.
За серце, з отроцтва огріване добром, Хоч і не раз, на жаль, повите у тумани, Подяку вам, брати, складаю вам обом (Рильський, Поеми, 1957, 209);
Протягом усього дитинства, отроцтва і юності відбувається формування психіки людини (Шк. гігієна, 1954, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отроцтво — о́троцтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- отроцтво — -а, с., книжн. Вік між дитинством і юністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отроцтво — О́ТРОЦТВО, а, с., книжн. Вік між дитинством і юністю. За серце, з отроцтва огріване добром, Хоч і не раз, на жаль, повите у тумани, Подяку вам, брати, складаю вам обом (М. Рильський); Протягом усього дитинства, отроцтва і юності відбувається формування психіки людини (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах