отруєння
ОТРУ́ЄННЯ, я, с.
Дія за знач. отруї́ти і отруї́тися.
– Вас могли б обвинуватити в замаху на отруєння з метою грабунку (В. Підмогильний);
Полковник не зовсім розумів листа майора, бо той диктував цей документ ще під впливом невеличкого отруєння алкоголем (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Кома виникає при тяжких отруєннях організму (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отруєння — отру́єння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- отруєння — -я, с. Дія і стан за знач. отруїти і отруїтися. Гостре отруєння — отруєння, яке виникає внаслідок відносно сильного, але одноразового впливу отрути на організм. Медикаментозне отруєння — отруєння, яке спричиняється тією чи іншою лікарською речовиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отруєння — див. інтоксикація Універсальний словник-енциклопедія
- отруєння — ОТРУ́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. отруї́ти і отруї́тися. Полковник не зовсім розумів листа майора, бо той диктував цей документ ще під впливом невеличкого отруєння алкоголем (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Словник української мови в 11 томах