отруєння
ОТРУ́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. отруї́ти і отруї́тися.
Полковник не зовсім розумів листа майора, бо той диктував цей документ ще під впливом невеличкого отруєння алкоголем (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 590);
Кома виникає при тяжких отруєннях організму (Заг. догляд за хворими, 1957, 184);
Панас Мирний.. відображав і слабкі сторони народного життя, зокрема наявність релігійних і національних забобонів, які були результатом отруєння народної свідомості офіціальною реакційною ідеологією (Рад. літ-во, 18, 1955, 239).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отруєння — отру́єння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- отруєння — -я, с. Дія і стан за знач. отруїти і отруїтися. Гостре отруєння — отруєння, яке виникає внаслідок відносно сильного, але одноразового впливу отрути на організм. Медикаментозне отруєння — отруєння, яке спричиняється тією чи іншою лікарською речовиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отруєння — ОТРУ́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. отруї́ти і отруї́тися. – Вас могли б обвинуватити в замаху на отруєння з метою грабунку (В. Підмогильний); Полковник не зовсім розумів листа майора... Словник української мови у 20 томах
- отруєння — див. інтоксикація Універсальний словник-енциклопедія