отруєння

отру́єння

-я, с.

Дія і стан за знач. отруїти і отруїтися.

Гостре отруєння — отруєння, яке виникає внаслідок відносно сильного, але одноразового впливу отрути на організм.

Медикаментозне отруєння — отруєння, яке спричиняється тією чи іншою лікарською речовиною.

Харчове отруєння — гостре або хронічне захворювання, яке виникає внаслідок споживання продуктів, що містять отрути.

Хронічне отруєння — отруєння, яке виникає внаслідок відносно тривалого проникнення в організм незначних кількостей отрути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отруєння — отру́єння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. отруєння — ОТРУ́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. отруї́ти і отруї́тися. – Вас могли б обвинуватити в замаху на отруєння з метою грабунку (В. Підмогильний); Полковник не зовсім розумів листа майора... Словник української мови у 20 томах
  3. отруєння — див. інтоксикація Універсальний словник-енциклопедія
  4. отруєння — ОТРУ́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. отруї́ти і отруї́тися. Полковник не зовсім розумів листа майора, бо той диктував цей документ ще під впливом невеличкого отруєння алкоголем (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Словник української мови в 11 томах