1. Великий тлумачний словник сучасної мови

отруєний

отру́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до отруїти.

|| отруєно, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отруєний — отру́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. отруєний — ОТРУ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до отруї́ти. Змій був мудрий. Отруєну страву перший раз дав псові. Пес нараз іздох (А. Калин); Стрілу витягли, але Василь зліг у постіль – стріла була отруєна (А. Хижняк); Текля плюнула на мішки цукру, отруєного гасом (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. отруєний — Отру́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. отруєний — ОТРУ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до отруї́ти. Змій був мудрий. Отруєну страву перший раз дав псові. Пес нараз іздох (Калин, Закарп. казки, 1955, 147); Стрілу витягли, але Василь зліг у постіль — стріла була отруєна (Хижняк... Словник української мови в 11 томах