охороняти

ОХОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОХОРОНИ́ТИ, рони́, ро́ниш, док., кого, що.

Оберігати від небезпеки кого-, що-небудь, убезпечувати від загрози нападу, замаху і т. ін.

Сотня козаків з піками, шаблями та рушницями гарцювала праворуч і ліворуч транспорту, охороняючи фланги (З. Тулуб);

Незабаром зустріли верхівців – знайомих дядьків-пікетчиків, що охороняли узбережжя (О. Гончар);

// Стояти на варті біля кого-, чого-небудь; вартувати, стерегти.

– То нас будуть стражники охороняти? – насторожився чоловік (М. Стельмах);

Вона [рота] нестиме караульну службу: охоронятиме бойовий прапор училища, склади, словом, оберігатиме все те, що треба оберігати (І. Багмут);

Плечистий закінчив розмову і, обернувшись, кивнув головою на того, що охороняв Йоньку (Григорій Тютюнник);

// Забезпечувати, гарантувати недоторканність кого-, чого-небудь.

Необхідне прийняття законів, які б .. охороняли інтелектуальну власність і карали за її незаконне використання (з публіц. літ.);

// Оберігати від руйнування, знищення, заподіювання шкоди і т. ін.

Є небезпека, що пепсин .. може перетравити й саму шлункову оболонку. Організм проти цього бореться, виробляючи спеціальний антипепсин, що охороняє білкову тканину шлунка (В. Підмогильний);

Природу треба шанувати, берегти й множити її багатства. Нарешті, її треба охороняти (з наук.-попул. літ.);

// Оберігати, захищати від небажаного впливу чого-небудь.

Жито спочатку виростало вищим за дубочки і охороняло їх своєю тінню від спеки (О. Іваненко);

Чи то нянька не вміла його охоронити, чи слабовите тіло не знесло всієї тієї п'янкої розкоші.., – став занепадати Вітя, хиріти, а далі й зовсім обліг (Дніпрова Чайка).